Словник синонімів української мови. 2014.
опухлий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до опухнути. 2) у знач. прикм. Який має опухи; пухлий … Український тлумачний словник
опухлий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
брезклий — а, е. Набряклий, опухлий (про тіло або обличчя). || Який має набрякле тіло чи обличчя … Український тлумачний словник
забрезклий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до забрезкнути. 2) у знач. прикм.Набряклий, опухлий … Український тлумачний словник
мішкуватий — а, е. 1) Схожий на мішок, ширший, ніж потрібно (про одяг). || Набряклий, опухлий, обвислий (про обличчя, щоки, живіт і т. ін.). 2) перен. Неспритний, незграбний у рухах, неповороткий … Український тлумачний словник
набрезклий — набре/склий, а, е. діал. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до набрезкнути, набрескнути. 2) у знач. прикм. Опухлий, набряклий, з в ялою, обвислою шкірою … Український тлумачний словник
опухлість — лості, ж. Стан за знач. опухлий 2) … Український тлумачний словник
набряклий — 1) (про частини тіла, кровоносні судини, шрам тощо збільшений в об ємі від припливу крові, молока тощо), набухлий, напухлий, розбухлий, набубнявілий; пухлий, надутий, здутий (про кровоносні судини зазв. від напруження) Пор. опухлий 2) див.… … Словник синонімів української мови
